Балінезійська кішка

Балінезійська кішка — домашня порода, що розвинулася у США на основі довгошерстої ознаки сіамських ліній. Назва пов’язує граційність із танцями Балі, а не означає дикого чи ендемічного кота острова Балі. Обсяг назв, що об’єднують забарвлення й довгошерсті лінії, може різнитися між організаціями. Навіть за однакових пойнтів у сіамської, балінезійської й гімалайської кішок розрізняють стандарти шерсті й статури. Родовід за одним фото не підтверджують.

Типові довге струнке тіло, клиноподібна голова, блакитні очі й пойнтовий малюнок, м’яка напівдовга шерсть та пухнастий хвіст. Пропорції відрізняються від довгошерстих пойнтових котів із округлою короткою мордою персидського типу. Шерсть виглядає по-різному з віком і сезоном, а пойнти можуть чіткішати з ростом. Розглядають разом створений шерстю об’єм і справжні тонкі лінії тіла. Один колір на фото не оголошують спільним для всіх особин.

Породу описують як активного учасника спілкування з людиною, гри й дослідження. Близька історія із сіамськими котами не означає однакової гучності голосу чи любові до однакових дотиків у всіх особин. Окремо спостерігають огляд довкілля з висоти й спуск для гри. Ухиляння тілом чи опущені вуха — сигнал припинити контакт і оцінити ситуацію. Граційність не гарантує спокійного характеру.

Перевіряють сплутування напівдовгої шерсті, шкіру, ділянки хвоста й живота та комфортно розчісують. Разом із грою надають маршрути до високих місць і тихі укриття для відпочинку. Довга шерсть не означає однакової потреби в частих купаннях; догляд обирають за реальним станом. Відсутності алергії не гарантують. Фото пов’язують із прикладами, де видно і стрункий сіамський тип тіла, і довгу шерсть, не описуючи ті самі риси, що плоска морда гімалайської кішки.