Тибетський мастиф

Тибетський мастиф пов'язаний із великими собаками, які охороняли худобу й житла в Тибеті та сусідніх високогірних районах. Сучасну зареєстровану популяцію й різноманітних місцевих собак не зводять до одного незмінного вигляду. Перекази про давнє походження й силу та недавні історії високих цін відрізняються від наукових породних ознак і не доводять здоров'я чи придатності компаньйоном.

Характерні велике міцне тіло, широка голова, густа подвійна шерсть і пишна грива на шиї. Є чорне, відмітини підпалу, золотисте та інші кольори й різний об'єм шерсті. Надмірно пишний виставковий грумінг може приховувати тіло, тож розглядають будову під шерстю й рух. Левова грива не змінює належності до домашньої породи.

Об'єм довгої шерсті шиї й густого підшерстка залежить від сезону, статі й віку. Крупний план спереду чи пишний грумінг можуть посилювати левове враження більше за реальне. Проте об'єм шерсті не є точною мірою здоров'я й сили тіла. Є чорне з підпалом, золотисте й інші кольори; пам'ятайте, що ціна чи ефектний знімок не доводять реєстрації конкретної лінії та здоров'я.

Через охоронне походження є собаки, які самостійно спостерігають довкілля й тримаються осторонь незвичного. Незалежність не скасовує безпечної соціалізації й навчання із заохоченням. Пильність і гавкіт реально враховують у житлі. Замість навмисного провокування сильної охоронної реакції важливіше середовище, де можна комфортно відійти.

З огляду на силу й простір руху великої дорослої собаки готують безпечну огорожу, керований вхід і вихід та відпочинок. Доглядають довгу шерсть, підшерсток, шкіру й лапи, у спеку регулюють тінь, воду й час активності. Гірську витривалість не вживають як доказ імунітету до хвороб чи непотрібності догляду. Перевіряють довготривале середовище життя й досвід поводження, не обирають лише за виглядом і ціною.