Бостон-тер'єр

Бостон-тер'єр — порода компаньйонів, що розвинулася з бульдогів і тер'єрів американського Бостона. Слово тер'єр не означає однакових завдань і життєвих потреб з усіма мисливськими тер'єрами. Через чорно-білий вигляд відоме прізвисько смокінг; сучасний добір компаньйонів відрізняють від історії початкових ліній.

Помітні коротка морда, кутаста голова, прямостоячі вуха, коротка шерсть і білі відмітини. Біле поєднується не лише з чорним, а й із тигровим та тюленячим відтінками. Попри подібність до французького бульдога, пропорції голови, вух і тулуба та історія породи різні. Великі очі й короткий ніс — будова, яку оцінюють не лише за виразом, а й за комфортом життя.

Контраст білої й темної шерсті нагадує сорочку з піджаком, звідки прізвисько смокінг. Однак розташування й площа білого в різних собак неоднакові. Порівняння вух, голови й пропорцій тулуба зі схожим французьким бульдогом допомагає побачити різницю. За одним забарвленням чи виразом морди не визначають породу остаточно. Знання про тигрові й темні тюленячі відтінки, крім чорного, полегшує розуміння різних фотографій.

Багато собак граються з людиною й досліджують нові місця, але товариськість залежить від досвіду й індивідуальних відмінностей. Навіть кумедну поведінку не змушують повторювати через надмірне збудження. Пропонують коротке навчання із заохоченням, прогулянки й пошук запахів до снаги; під час зустрічі з собаками стежать і за комфортом іншого учасника.

У спеку й за інтенсивної активності особливо стежать за диханням і відновленням, забезпечують тінь, воду й відпочинок. Коротка шерсть не скасовує огляду шкіри, лап, пащі та ділянки очей. Хропіння й важке дихання не вважають просто смішними породними звуками; за дискомфорту звертаються до ветеринара. З огляду на відкриту будову очей обережно ставляться до жорстких рослин і грубих контактів.