Альпака

Альпака — тварина родини верблюдових, одомашнена в південноамериканських Андах. Близька до лами, але не є малим дитинчам тієї самої тварини; її історія переважно пов'язана з використанням волокна. Використовують наукову назву Vicugna pacos, а в давніх матеріалах трапляється Lama pacos. Розрізняють свійські популяції, що використовували високогірні пасовища, і життя на сучасних контактних фермах. Хоча відомий родинний зв'язок із вікуньєю, природоохоронні й управлінські відомості про дику вікунью та розведену альпаку не об'єднують безпосередньо. Також неточно представляти властивості шерсті однієї породи як спільну рису всіх верблюдових.

Характерні довга шия, відносно мала голова, короткі прямостоячі вуха й волокно на тілі. Забарвлення різноманітне, зокрема біле, коричневе й чорне; у ліній уакая та сурі волокно виглядає по-різному. Фотографії пишної хвилястої шерсті й довгих звислих пасом не означають різних видів. Лама зазвичай відрізняється більшим тілом і довгими вигнутими вухами, але за самим розміром здалеку не визначають. Стопа має властиву верблюдовим підошовну будову й відрізняється від одного копита коня. Одразу після стриження обриси тіла виглядають інакше, тому зовнішність і реальну статуру розглядають разом.

Використовує трави й різноманітні рослинні корми та рухається в системі стадних відносин. Положення вух і хвоста, звуки й плювання пов'язані з комунікацією та конфліктами між особинами. Неправильно як назавжди визначати характер агресивним за сценою плювання в людину, так і вважати любов до контакту з усіма за самою лагідною мордою. Малята встановлюють зв'язок із матір'ю й навчаються, слідуючи рухам стада. Високо підняту шию при огляді довкілля та нахил до землі під час їжі тлумачать у відповідній ситуації. Колір шерсті не є ознакою, що визначає характер чи реакцію на людей.

У догляді за худобою враховують стадне життя, пасовища, чисту воду й простір для захисту від погоди. Стриження задля волокна вимагає спільного врахування сезону, стану особини, безпеки й добробуту під час роботи. Образ лами як в'ючної тварини не дає підстав описувати таку саму вагу вантажу для альпаки. На контактній фермі дотримуються настанов щодо корму й контакту, не переслідують тварину й не наближаються до морди. У підписі вказують свійську лінію й розуміють, якого догляду проти спеки та для гігієни потребує пишне волокно. Якщо порода чи стать не підтверджені, детальних назв не присвоюють за самою зовнішністю.