Карликова свиня

Карликова свиня — невелика дика свиня, що збереглася на трав'янистих угіддях індійського Ассаму. Її назву не слід плутати з мініатюрною породою свійських свиней.

Карликова свиня Porcula salvania — окремий дикий вид, а не мініатюрна свійська свиня. Вона пов'язана з високотравними угіддями Ассаму в Індії та програмами збереження; малий розмір не означає придатності бути кімнатним улюбленцем. Також розрізняють давній широкий ареал і нинішні межі збережених популяцій.

Невелике тіло з темною щетиною малопомітне у високій траві. Класифікація й екологія відрізняються від поросяти свійської свині.

Навіть дорослі малі, але темна груба щетина, рило й пропорції тулуба відрізняються від свійського поросяти. У високій траві все тіло погано видно, тому важко судити про розмір. Якщо на фотографії немає лінійки чи предмета для порівняння, не оцінюють точної довжини тіла, а перевіряють записи джерела.

Будує укриття з трави й шукає їжу в трав'янистих угіддях. Програми збереження разом займаються розмноженням і відновленням оселищ.

Укриття з трави й пошук їжі у трав'янистих угіддях — важливі складові життя. Розведення у природоохоронному центрі й життя після випуску в природу не описують як однакові умови. Саме лише збільшення кількості малих тварин не створює стійкої дикої популяції.

Випалювання та зміни землекористування впливають на трав'янисті оселища. Головне — постійне збереження диких популяцій і трав'янистих угідь, а не вирощування окремих особин.

Спосіб і час випалювання трави та розширення ріллі впливають на середовище існування. Програми розведення й випуску мають поєднуватися зі збереженням оселищ, які надають траву та схованки. Пріоритет надають управлінню спеціалізованих природоохоронних організацій і принципам спостереження в природі, а не порадам з особистого відлову чи утримання.