Бурманська кішка

Стандарти бурманської розвивалися у США й Європі з домашніх ліній, пов’язаних із М’янмою. Попри схожу назву та країну в імені, бірманська — інша порода з відмінною зовнішністю й реєстрацією. Американські й європейські стандарти та визнані кольори можуть різнитися, тож опис однієї організації не універсальний для всіх. Самої короткої коричневої шерсті недостатньо для родоводу.

Характерні гладка прилегла коротка шерсть, м’язисте тіло й м’які обриси голови. Відомий темно-коричневий колір, але лінії й організації описують різні забарвлення. Дивіться жовто-золоті очі й загальні пропорції морди. Несподівано міцне тіло не означає рекомендованої великої ваги кожній особині. Із гавана браун такого самого кольору порівнюйте морду, очі та тіло.

Описують задоволення від близького спілкування з людьми та гри. Вибір контакту різниться за віком, досвідом і середовищем. Ходіння слідом і самотній відпочинок — обидві частини життя. «Товариськість» не гарантує, що можна без підготовки відразу залишити з новим котом. Дайте спочатку дослідити запах, місце відступу й спостерігайте реакцію.

Оглядаючи коротку шерсть, стежте разом за шкірою, формою тіла й змінами активності. Крім спільної гри забезпечте тихе місце побути наодинці. Не описуйте породу як таку, що обов’язково потребує спеціальних добавок для блиску коричневої шерсті. Реєстраційну лінію й індивідуальні медичні записи перевіряють окремо. Фото має показувати короткошерсту бурманську повністю, не плутайте з бірманською з блакитними очима й білими рукавичками.