Бернський зенненхунд

Бернський зенненхунд розвинувся з собак ферм швейцарського регіону Берна, що керували худобою, охороняли й перевозили вантажі. Це одна зі швейцарських гірських порід; схоже триколірне забарвлення з іншими зенненхундами не робить їх однією породою. Сучасний образ компаньйона розглядають разом з історією багатоцільового сільськогосподарського робочого собаки.

Характерні довга чорна шерсть із підпалом і білими відмітинами, велике тіло, широка голова й звислі вуха. Ширина білої смуги морди й білого на грудях індивідуальна. Схожий триколірний великий швейцарський зенненхунд відрізняється, зокрема, довжиною шерсті. Пишність шерсті відрізняють від реального стану тіла, враховують статеві й вікові відмінності.

Чорний, підпалий і білий кольори є й в інших швейцарських гірських собак, тому сама триколірність не доводить, що це бернський зенненхунд. Довга шерсть, очоси шиї й ніг та загальні пропорції допомагають порівняти його з короткошерстим великим швейцарським зенненхундом. Білий центр морди й малюнок грудей індивідуальні. Великого дорослого й малого цуценя не описують як однаково складених, враховують і справжній стан тіла під шерстю.

Навіть якщо собака живе й працює поруч із людиною, враження спокійного велетня не гарантує безпеки кожного контакту. Велике тіло у збудженні може штовхнути людину чи дрібну тварину; спокійним зустрічам і ходінню на повідці навчають із заохоченням. Потрібні прогулянки, пошук запахів і доречні ігри, до самотності теж готують для комфортної адаптації конкретної собаки.

Оглядають довгу шерсть, підшерсток, ковтуни й шкіру, у спеку регулюють час занять, тінь і воду. Велику собаку, що росте, не примушують до важких вантажів і повторних стрибків. Готують неслизькі проходи й відпочинок за розміром дорослої, разом перевіряють стан тіла, ходу й записи реальних обстежень. Репутацію породи та індивідуальне здоров'я оцінюють окремо.