Ірландський сетер

Ірландський сетер розвинувся в Ірландії як мисливський собака, що знаходив птахів і вказував їхнє місце. Слово setter пов'язане з історією низької пози після виявлення дичини. Походження, пов'язане з червоно-білим сетером, відрізняють від нинішніх реєстраційних меж червоного ірландського сетера. За гарною шерстю компаньйона стоїть історія активної роботи на широких відкритих просторах.

Характерні м'яка довга насичено червоно-коричнева шерсть, звислі вуха, довгі шия й ноги та струнке тіло. Очоси є на вухах, грудях, ногах і хвості. Мокра шерсть або коротка стрижка можуть змінювати враження. Пов'язуючи стрункість зі здоровою статурою, не роблять висновку лише за фотографією, перевіряють реальний стан і етап росту.

Довгі вуха й очоси ніг та хвоста на знімках бігу чи вітру можуть видовжувати лінії тіла. Насиченість червоно-коричневого залежить від освітлення й стану шерсті, тож одна назва кольору не визначає лінії й здібностей. Ірландський червоно-білий сетер має пов'язану історію, але зараз є окремою породою. Побачивши червоне й біле, не змішують його зі стандартним суцільним виглядом цієї сторінки, а перевіряють точні породні дані.

Багато собак охоче досліджують рух і запахи на великих просторах. Життєрадісність не гарантує слідування за людиною без навчання чи постійної безпеки для дітей. Повернення, очікування й спокійні зустрічі вчать із заохоченням, використовують надійні повідець та огорожу. Інтереси мисливського собаки розуміють разом із правилами життя компаньйона.

Після трави й лісу оглядають вуха, лапи й довгі очоси на ковтуни та сторонні частинки. Вправи ділять на прогулянки, дослідження й ігри за віком і здоров'ям, не заповнюють життя одним повторним швидким бігом. Разом дбають про безпечний відпочинок, харчові звички й стан тіла. Уміння знаходити дичину не означає добрих стосунків з усіма дрібними тваринами, тож знайомства проводять обережно.