Динозаври
Майазавра
Maiasaura
Класифікація й наукова назва: Maiasaura peeblesorum
Джерела перевірено:
Підказки розмноження у викопних гніздах і різновікових рештках
Викопні гнізда й різновікові рештки дають підказки щодо розмноження. Майазавра — гадрозавр, відомий гніздами й молодими особинами; її назва пов'язана з тлумаченням репродуктивної поведінки.
Походження й поширення
Пізня крейда, Північна Америка
- Maiasaura peeblesorum
- Вимерла тварина, досліджувана за скам'янілостями
- Реконструкція й докази

Викопний або скелетний зразок
Експозиційний матеріал зі скам'янілостями або скелетом майазаври. Експозиція може містити відтворені чи доповнені частини; це не фото живої особини.
Джерело: Meridas (Vladimír Socha) · Першоджерело: Maiasaura_skeleton.jpg · CC BY-SA 4.0
1. Класифікація, відкриття й геологічний контекст
Майазавра — гадрозавр, відомий викопними гніздами й молодими особинами. Назва пов'язана з тлумаченням репродуктивної поведінки.
Цей гадрозавр відомий із пізньокрейдових скам'янілостей американської Монтани. Значення доброї матері пов'язане з історією тлумачення знахідок гнізд і молоді. Причина найменування й конкретний спосіб догляду — різні питання. Різновікові рештки з однієї місцевості дозволяють досліджувати розвиток, невідомий за одним дорослим скелетом.
2. Зовнішність і розпізнавання
Вона мала широку морду, великий тулуб і відносно малий головний гребінь.
Розглядають широку морду, щелепи для оброблення рослин, великий тулуб і міцні ноги. На голові немає довгого паразауролофового гребеня, а є відносно мала прикраса. Молоді особини — не просто зменшені дорослі; пропорції голови й ніг можуть різнитися. Позначення також перевіряють, щоб визначити, чи яйця й кістки гніздової експозиції справжні, чи відтворені моделі.
3. Докази для екологічних тлумачень
Гнізда й скам'янілості різних стадій росту використовують для дослідження гніздових груп і розвитку малят. Не встановлюють цілком такого самого догляду, як у сучасних тварин.
Скупчення кількох гнізд і кістки малят дозволяють робити висновки про гніздові групи, ріст і тривалість перебування в гнізді. Ці дані не перетворюють на точну сцену нинішнього пташиного чи ссавцевого догляду. Деталі, наприклад пряме вкладення їжі в рот, потребують додаткових доказів. Можливі пояснення розглядають за слідами росту кісток і їхнім розподілом у гнізді.
4. Межі викопних даних і реконструкцій
Середовище розмноження рослиноїдного динозавра досліджують за скам'янілостями й осадовими шарами. Знахідку гнізда відрізняють від висновків про точний догляд.
Шкаралупа, форма гнізда й довколишні відклади дають різну інформацію, тому їх доцільно читати разом. Якщо мати й малята експозиції розміщені як одна родина, перевірте, чи це навчальна реконструкція. Зображення сторінки теж є скам'янілістю або науковою реконструкцією. Першочергово пояснюють підтримані дослідженням місця розмноження й докази росту, не замінюючи їх оцінкою лагідного, як у людей, характеру.
Докази й джерела
- Natural History Museum — Maiasaura
Класифікація, походження, зовнішність і екологія
- Музей палеонтології Каліфорнійського університету — Птахотазові динозаври
Розмежування споріднених орнітоподів, цератопсів, стегозаврів та анкілозаврів