Sanyanggae LogoSanyanggae

Динозаври

Плезіозавр

Plesiosaurus

Класифікація й наукова назва: Plesiosaurus dolichodeirus

Джерела перевірено:

Довга шия й чотири ласти: вся група плезіозаврів і конкретний рід

Довга шия й чотири ласти: як розрізняти всю групу плезіозаврів і конкретний рід. Plesiosaurus — морський плазун із групи плезіозаврів; назву всієї групи треба відрізняти від назви роду Plesiosaurus.

Походження й поширення
Рання юра, європейські моря

  • Plesiosaurus dolichodeirus
  • Вимерла тварина, досліджувана за скам'янілостями
  • Реконструкція й докази
Фото викопного або скелетного зразка плезіозавра

Викопний або скелетний зразок

Експозиційний матеріал зі скам'янілостями або скелетом плезіозавра. Експозиція може містити відтворені чи доповнені частини; це не фото живої особини.

Джерело: the paleobear · Першоджерело: Plesiosaurus_dolichodeirus_NHM.jpg · CC BY 2.0

the paleobear

1. Класифікація, відкриття й геологічний контекст

Plesiosaurus — плезіозавровий морський плазун. Назву роду треба розрізняти з назвою всієї групи плезіозаврів.

Сторінка зосереджена на Plesiosaurus dolichodeirus із ранньоюрських морів Європи. Це важливий морський плазун в історії британських скам'янілостей і ранньої палеонтології. Уся група містить різних тварин із різними пропорціями шиї та голови, тому загальну назву відрізняють від роду. Він жив у морі в час динозаврів, але сам не є динозавром.

2. Зовнішність і розпізнавання

Характерні довга шия, мала голова й чотири ластоподібні кінцівки.

Від малої голови тягнеться довга шия, а з боків широкого тулуба є чотири великі ластоподібні кінцівки. Хвіст має інші пропорції в загальному силуеті, ніж довга шия. Рух шиї досліджують за діапазоном рухливості кісткових зчленувань, порівнюючи зі старими малюнками вільного сильного вигину, як у лебедя. Відновлена підводна поза містить разом збережені кістки й функціональне тлумачення.

3. Докази для екологічних тлумачень

Він використовував підводну їжу, а спосіб руху чотирьох кінцівок досліджують за будовою й моделями.

За гострими зубами й щелепами тлумачать полювання на дрібних морських тварин. Послідовність руху чотирьох ласт вивчають, зокрема, гідродинамічними моделями. Рух нинішньої морської черепахи не копіюють цілком, а високо піднята над водою шия теж потребує окремих підстав. Можливість за аналізом скам'янілості відрізняють від факту знімання справжнього підводного відео.

4. Межі викопних даних і реконструкцій

Скам'янілості показують життя морського плазуна, яке розуміють окремо від динозаврового поділу на хижих і рослиноїдних. Вимерлу тварину не пояснюють правилами догляду за нинішніми улюбленцями.

Скелет у морських відкладах розповідає не лише про місце життя, а й про посмертне поховання. У музеї перевірте, чи наукова назва зразка — Plesiosaurus, чи інший представник групи. На сторінці показано скам'янілість або наукову реконструкцію; фото легендарного озерного чудовиська не використовують як біологічний доказ. Порівнюють також різні видові пропорції однакової чотириластої будови.

Докази й джерела