Sanyanggae LogoSanyanggae

🪐 Сонячна система та планети

Чи завжди зворотний бік Місяця темний? Читаємо світлину проходження Місяця перед Землею

Справжній знімок проходження Місяця від DSCOVR пояснює різницю між зворотним і нічним боками, синхронне обертання, яскравість Землі й Місяця та кольорові зміщення на краю.

사냥개 (Sanyanggae)Опубліковано Оновлено 11 хв

Це переклад корейського оригіналу. Корейський оригінал · Перевірка перекладу: Перевірено ШІ

Сірувато-коричневий зворотний бік Місяця закриває нижню ліву частину блакитної Землі з білими хмарами; уздовж правого контуру Місяця видно тонку зелену облямівку
Земля та зворотний бік Місяця за спостереженнями EPIC на DSCOVR 16 липня 2015 року. PNG у природних кольорах, складений NASA/NOAA зі спостережень крізь кілька кольорових фільтрів, використано без зміни файлу. Кольорові зміщення по краю Місяця пов’язані з різницею в часі знімання та рухом Місяця.Джерело зображення: NASA/NOAA

1. Темніший за Землю, але освітлений Сонцем Місяць

На тлі блакитної Землі видно сірувато-коричневий Місяць. Порівняно із Землею, вкритою білими хмарами, він здається темним і незвичним, однак на поверхні добре помітні світлі й темні візерунки. Цю сцену знято не телескопом із Землі. Це результат спостереження камерою NASA EPIC на супутнику DSCOVR за Місяцем, що проходив перед Землею 16 липня 2015 року. У нижній лівій частині знімка Місяць закриває частину Землі й показує зворотний бік замість звичного нам видимого. Щоб зрозуміти світлину, насамперед варто запитати, звідки й у якому напрямку дивиться камера, а не наскільки темним здається Місяць.

DSCOVR спостерігає Землю з околиць L1 — першої точки Лагранжа між Сонцем і Землею. Із цієї позиції приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від Землі можна бачити її освітлений Сонцем бік. Коли Місяць перетинає це поле зору, його протилежний бік, недоступний спостерігачу із Землі, також повернутий до камери й освітлений Сонцем. Знімок у цій статті — опубліковане кольорове поєднання справжніх спостережень, а не вигадана сцена з довільно накладеною на Землю окремою фотографією Місяця. Якщо помилково припустити, що камера була на земній поверхні, навіть реально можлива сцена може здатися неможливою.

2. Назва зворотного боку визначається Землею, а не Сонцем

Видимий бік Місяця — це півкуля, повернута до Землі, а зворотний — протилежна півкуля. Натомість денний і нічний боки розрізняють за тим, чи отримують вони пряме сонячне світло. Ці два поділи мають різні орієнтири. Під час руху Місяця навколо Землі освітлена область переміщується місячною поверхнею, тому на зворотному боці теж бувають день і ніч. Серп або повний Місяць ми бачимо переважно тому, що змінюється частка освітленої ділянки майже того самого видимого боку. Місяць не повертає до нас щодня нове обличчя, а звичайні фази не створює земна тінь.

Цей знімок допомагає виправити уявлення, ніби весь зворотний бік перебуває у вічній ночі. Більша частина місячного диска освітлена, а вздовж правого краю залишається вузька темна смужка. Навіть поблизу молодика, коли із Землі Місяця майже не видно, камера з іншої позиції може бачити світлий зворотний бік. Водночас постійно затінені ділянки на дні деяких кратерів біля місячних полюсів, куди не потрапляє пряме сонячне світло, — окремий факт. Не можна поширювати властивість тіні певного рельєфу на весь зворотний бік. За однією цією фотографією також не можна визначити полярну кригу чи температуру дна кратерів.

3. Місяць обертається, хоч і показує майже те саме обличчя

Місяць показує Землі майже один і той самий бік не тому, що не обертається. Причина — синхронне обертання, або припливне захоплення: за один оберт навколо своєї осі він також робить один оберт навколо Землі. Поставте посеред кімнати стілець і обійдіть його, постійно дивлячись на нього. Щоб не відвертатися від стільця, доведеться послідовно змінювати напрямок тіла відносно стін кімнати. Якщо ж, обходячи стілець, зберігати орієнтацію тіла на одну стіну, зі стільця буде видно й вашу спину. Ця аналогія пояснює зв’язок обертання й орбітального руху, але не відтворює справжні відстані чи швидкості небесних тіл.

Тяжіння Землі трохи деформує Місяць; у минулому під час взаємодії цієї деформації та обертання енергія розсіювалася у вигляді тепла, а обертання Місяця сповільнювалося. Так обертання й орбітальний рух узгодилися. Але це не означає, що межа видимої із Землі ділянки кожної миті цілком нерухома. Завдяки лібрації, пов’язаній, зокрема, з еліптичною орбітою та нахилами, ми потроху зазираємо за краї. Тому вислів «майже той самий бік» точніше описує справжні спостереження. Ці невеликі зміни огляду слід відрізняти від спостереження космічним апаратом центральної частини зворотного боку просто перед собою; саме лише збільшення наземного телескопа не покаже весь зворотний бік.

4. Окремо читаємо яскравість і візерунки рельєфу

Місяць на фотографії здається темнішим за Землю, але це не означає, що там ніч. Місячна поверхня відбиває лише частину сонячного світла, що падає на неї, і поруч із яскравими об’єктами на кшталт земних хмар різниця впадає в око. Відбивна здатність показує, скільки отриманого світла об’єкт повертає назад. Повний Місяць із Землі здається яскравим на тлі темного нічного неба, а тут його порівнюють із яскравою Землею. Враження від того самого об’єкта може змінюватися залежно від тла порівняння й експозиції, тому правильніше не судити про наявність сонячного освітлення лише за яскравістю екрана.

Незвичність візерунків зворотного боку пов’язана і з відмінностями рельєфу. На повернутому до Землі боці помітні великі темні рівнини — місячні моря. Це не водні моря, а ділянки, які колись заповнила й потім застигла лава. На зворотному боці такі широкі рівнини поширені значно менше, тож його вигляд відрізняється від знайомого видимого боку. Це не означає, що там узагалі немає темних рівнин. До того ж світлі й темні візерунки залежать одночасно від відбивних властивостей порід та умов освітлення. За цим знімком усього диска неможливо однозначно визначити тип маленьких каменів чи вік окремих кратерів.

5. Що означає зелений колір на краю Місяця

Якщо збільшити правий контур Місяця, видно тонку зелену облямівку. Це не свідчення лісів або зеленої атмосфери на Місяці. Зображення EPIC у природних кольорах утворюють, поєднуючи окремі чорно-білі спостереження через фільтри, що відповідають червоному, зеленому й синьому кольорам. Ці три спостереження зроблено не точно одночасно. NASA пояснює: поки знімки робили з інтервалом приблизно 30 секунд, Місяць рухався відносно Землі, тож положення кольорових складників трохи змістилися. Щоб зрозуміти зелений край праворуч і невеликі зміщення інших кольорів ліворуч, потрібно враховувати і порядок знімання, і рух.

Поєднання кольорів не означає, що спостережуваний об’єкт вигадали. Інформацію, яку датчик окремо записав через кілька фільтрів, подано як кольорове зображення, доступне людському зору. Водночас назва «природні кольори» не гарантує точного відтворення сприйняття кожної людини на місці або кольорів на кожному екрані. Тут наданий NASA файл PNG використано без обрізання, зміни кольорів чи додаткового монтажу. Створення зображення установою-постачальником і обробка файлу на цьому сайті — різні етапи. Пояснюючи незвичний колір по краю, також варто спочатку перевірити опис приладу та опублікованої версії.

6. Визначаємо розташування у просторі за одним знімком

Поверніться до світлини й по черзі розгляньте білі хмари Землі, Місяць, що закриває її спереду, та візерунки місячної поверхні. Перекриття дозволяє зрозуміти, що Місяць попереду, однак справжня відстань між двома тілами не позначена безпосередньо на одній фотографії. Співвідношення розмірів дисків Землі й Місяця також не є лінійкою, яка прямо відтворює співвідношення їхніх фізичних діаметрів. Адже відстані від камери до кожного тіла різні. Якщо без знання позиції спостерігача й відстаней вимірювати тільки диски та обчислювати розмір Місяця чи його орбіту, можна дійти хибного висновку.

Нарешті, розрізняйте дату знімання, дату публікації й назву місії, щоб не плутати подібні фотографії. Це спостереження DSCOVR та EPIC у липні 2015 року, а не знімок сходу Землі, зроблений астронавтом «Аполлона». Головне: зворотний бік описує напрямок відносно Землі, а день і ніч — відношення до Сонця. Темна на вигляд поверхня, вузька неосвітлена смужка та облямівка від поєднання кольорів на одній світлині мають різні причини. Розділяючи їх, ми перетворюємо незвичну місячну фотографію на матеріал для розуміння обертання, орбітального руху, відбитого світла й спостережних приладів.

Докази й джерела

Стаття пояснює інформацію з відкритих джерел. Посилання не означає перевірки чи схвалення відповідною організацією.

Про видавця та контакти

Інші статті на цю тему