Ссавці
Читайте українські описи ссавців: походження, зовнішність, поведінка й догляд.
Переглянути категорії
Породи собак
Читайте українські описи, що відрізняють історію й зовнішність породи від індивідуальної поведінки та потреб у догляді.
Коти
Досліджуйте опубліковані описи котів українською мовою. Порівнюйте історію порід, зовнішність і догляд, відрізняючи індивідуальну поведінку від припущень за назвою породи чи кольором шерсті.
Ссавці (худоба)
У оприлюднених описах групи «Ссавці (худоба)» досліджуйте класифікацію й походження, зовнішність, поведінку, спостереження та догляд.
Ссавці (коні)
У оприлюднених описах групи «Ссавці (коні)» досліджуйте класифікацію й походження, зовнішність, поведінку, спостереження та догляд.
Ссавці (свині)
У оприлюднених описах групи «Ссавці (свині)» досліджуйте класифікацію й походження, зовнішність, поведінку, спостереження та догляд.
Інші ссавці
У оприлюднених описах групи «Інші ссавці» досліджуйте класифікацію й походження, зовнішність, поведінку, спостереження та догляд.
Опубліковані описи тварин
Мальтійська болонка
Мальтійська болонка — порода свійського собаки, пов’язана з тривалою історією невеликих собак-компаньйонів у Середземномор’ї. Характерні довга пряма біла шерсть і невеликі темні очі та ніс.
Читати довідник
Той-пудель
Той-пудель — малий ростовий різновид пуделя. Характерні густе кучеряве хутро, порівняно довга морда та звислі вуха.
Читати довідник
Померанський шпіц
Померанський шпіц — порода, виведена як маленький собака-компаньйон із північноєвропейських шпіцоподібних собак. Характерні пишне подвійне хутро, маленькі стоячі вуха та хвіст, закинутий на спину.
Читати довідник
Чихуахуа
Чихуахуа — невелика порода свійських собак, названа за місцевістю в Мексиці. Помітні великі стоячі вуха, округла голова й порівняно великі очі.
Читати довідник
Ши-тцу
Ши-тцу сформувалася з невеликих собак тибетського походження та культури собак-компаньйонів китайського двору. Характерні коротка морда, округла голова й довга шерсть навколо обличчя.
Читати довідник
Бішон фрізе
Бішон фрізе пов’язаний із лініями маленьких собак-компаньйонів Середземномор’я та став сучасною породою у Франції й Бельгії. Біла кучерява шерсть і м’який підшерсток створюють пишний вигляд на контрасті з темними очима й носом.
Читати довідник
Йоркширський тер’єр
Йоркширський тер’єр пов’язаний із тер’єрами, що ловили дрібних гризунів у промислових районах півночі Великої Британії. Для дорослих характерні синювато-сіра шерсть тулуба й рудувато-коричневі обличчя та ноги; щеняче чорне з підпалинами забарвлення може змінюватися.
Читати довідник
Такса
Такса розвивалася в Німеччині для полювання в норах і на землі. Помітні довгий тулуб, короткі міцні ноги й довгі висячі вуха.
Читати довідник
Папільйон
Папільйон походить від малих європейських спанієлів-компаньйонів і пов’язується з песиками давніх картин. Характерні великі розгорнуті вуха з довгою шерстю, мале тіло й пишний хвіст.
Читати довідник
Кавалер-кінг-чарльз-спанієль
Пов’язаний з історією малих спанієлів британського двору, розвинувся сучасним добором до вигляду давніх картин. Характерні довга м’яка шерсть вух, очоси грудей і ніг та порівняно великі очі.
Читати довідник
Пекінес
Малий собака, пов’язаний із культурою компаньйонів китайського двору. Характерні низьке щільне тіло, коротка морда, широка голова й пишна шерсть шиї та грудей.
Читати довідник
Цвергпінчер
Розвинувся від малих німецьких пінчерів. Характерні гладка коротка шерсть, струнке компактне тіло й порівняно довгі ноги.
Читати довідник
Італійський хорт
Розвинувся з давніх ліній малих хортів та європейської культури компаньйонів. Характерні глибокі груди, підтягнутий живіт, довгі ноги й тонка довга шия та коротка гладка шерсть.
Читати довідник
Шіба-іну
Шіба — порода місцевих японських собак, що розвивалася як невеликий мисливський собака. Характерні невеликі стоячі трикутні вуха, закручений або вигнутий угору хвіст і густа подвійна шерсть.
Читати довідник
Вельш-коргі
Вельш-коргі походять від малих пастуших собак Уельсу; пемброка й кардигана розрізняють. Характерні короткі ноги, довгий міцний тулуб, порівняно великі стоячі вуха й лисяча голова.
Читати довідник
Бігль
Бігль розвинувся з невеликих британських гончаків, що за запахом шукали здобич, наприклад кроликів. Його вирізняють довгі звислі вуха, міцні ноги, пропорційний тулуб і піднятий хвіст.
Читати довідник
Бордер-колі
Бордер-колі — пастуший собака, відібраний у британському прикордонні за здатністю працювати з вівцями. Має збалансоване середнє тіло, порівняно довгі спритні ноги й подвійну шерсть різної довжини.
Читати довідник
Французький бульдог
Французький бульдог сформувався з невеликих англійських бульдогів у французькій культурі собак-компаньйонів. Характерні широко поставлені стоячі вуха кажана, коротка морда й щільний м’язистий тулуб.
Читати довідник
Англійський кокер-спанієль
Кокер-спанієлі розвинулися зі спанієлів, що допомагали полювати на птахів; англійський та американський типи розрізняють. Їх вирізняють довгі звислі вуха з м'якою шерстю, очоси на грудях, животі й ногах та міцний тулуб.
Читати довідник
Корейський чіндо
Чіндо — збережена й зареєстрована порода, сформована на основі місцевої популяції собак корейського острова Чіндо. Її вирізняють стоячі трикутні вуха, міцне тіло, густа подвійна шерсть і піднятий хвіст.
Читати довідник
Цвергшнауцер
У цій статті шнауцера, відповідно до основної фотографії, описано насамперед на прикладі цвергшнауцера. Його вирізняють жорстка покривна шерсть, виразні борода й брови та компактний кутастий силует.
Читати довідник
Бостон-тер'єр
Бостон-тер'єр — порода компаньйонів, що розвинулася з бульдогів і тер'єрів американського Бостона. Його вирізняють коротка морда, кутаста голова, прямостоячі вуха, коротка шерсть і білі відмітини.
Читати довідник
Шелті
Шетландська вівчарка розвинулася з невеликих пастуших собак північних островів. Її вирізняють довга густа подвійна шерсть, грива на шиї, порівняно довга вузька голова й вуха із загнутими кінчиками.
Читати довідник
Бультер'єр
Бультер'єр розвинувся у Великій Британії на основі бульдогів і тер'єрів. Його вирізняють довга яйцеподібна голова з вигнутим профілем, малі прямостоячі вуха, трикутні на вигляд очі й м'язисте тіло.
Читати довідник
Американський ескімоський собака
Попри назву, американського ескімоського собаку не описують як породу, що прямо походить від їздових собак корінних народів Арктики. Характерні пишна біла чи кремова подвійна шерсть, малі прямостоячі вуха, темні очі й ніс та піднятий над спиною хвіст.
Читати довідник
Басенджі
Басенджі сформувалася як сучасна зареєстрована порода з місцевих мисливських собак Центральної Африки. Характерні коротка шерсть, компактне тіло, прямостоячі вуха, складки на чолі й туго закручений хвіст.
Читати довідник
Золотистий ретривер
Золотистий ретривер — мисливський собака, що розвивався в Шотландії для подавання впольованих птахів. Характерні довга золотиста шерсть, м’які вуха й прикрашальна шерсть на грудях, ногах і хвості.
Читати довідник
Лабрадор-ретривер
Лабрадор-ретривер розвинувся з робочих собак прибережних районів канадського Ньюфаундленду та завдяки добору мисливських собак у Великій Британії. Його вирізняють коротка густа подвійна шерсть, широка голова й товстий «видровий» хвіст, що звужується до кінця.
Читати довідник
Німецька вівчарка
Німецьку вівчарку сформували з різних пастуших собак Німеччини добором робочих здібностей і будови. Характерні клиноподібна голова, прямостоячі вуха, довга морда, міцне тіло й подвійна шерсть.
Читати довідник
Сибірський хаскі
Сибірський хаскі розвинувся з їздових собак Північно-Східної Азії, а сучасна реєстрація й перегони пов'язані, зокрема, з Північною Америкою. Його вирізняють густа подвійна шерсть, прямостоячі вуха, пропорційне тіло середнього розміру й пухнастий хвіст.
Читати довідник
Доберман
Доберман розвинувся в Німеччині з кількох собачих ліній для охорони й супроводу людини. Характерні коротка гладенька шерсть, довгі ноги, міцне пропорційне тіло й клиноподібна голова.
Читати довідник
Самоїд
Самоїд розвинувся з робочих собак, що супроводжували народи Північного Сибіру в пересуванні й керуванні худобою. Його вирізняють пишна біла, кремова й бісквітна подвійна шерсть, малі прямостоячі вуха й піднятий до спини хвіст.
Читати довідник
Аляскинський маламут
Аляскинський маламут розвинувся з їздових і транспортних робочих собак, пов'язаних із корінними громадами Аляски. Його вирізняють потужний кістяк, широка голова, прямостоячі вуха, густа подвійна шерсть і пишний хвіст, плавно піднятий над спиною.
Читати довідник
Бернський зенненхунд
Бернський зенненхунд розвинувся з собак ферм швейцарського регіону Берна, що керували худобою, охороняли й перевозили вантажі. Його вирізняють довга чорна шерсть із підпалом і білими відмітинами, велике тіло, широка голова й звислі вуха.
Читати довідник
Далматин
Далматин пов'язаний з європейською історією собак, які рухалися за екіпажами й людьми; назва стосується Далмації. Характерні коротка біла шерсть із чорними чи печінковими плямами й довгі пропорційні ноги.
Читати довідник
Боксер
Сучасний боксер розвинувся з німецьких собак, пов'язаних із полюванням та охороною. Його вирізняють коротка шерсть, м'язисте тіло, широка голова й порівняно коротка морда.
Читати довідник
Ірландський сетер
Ірландський сетер розвинувся в Ірландії як мисливський собака, що знаходив птахів і вказував їхнє місце. Його вирізняють м'яка довга насичено червоно-коричнева шерсть, звислі вуха, довгі шия й ноги та струнке тіло.
Читати довідник
Великий пудель
Великий пудель — велика розмірна категорія пуделя, пов'язана з історією подавання дичини з води. Його вирізняють густа кучерява або шнурова шерсть, довгі морда й ноги та пропорційний тулуб.
Читати довідник
Афганський хорт
Афганський хорт розвинувся із зорових мисливських собак гірських і посушливих районів Афганістану й сусідніх регіонів. Його вирізняють довгі шия й ноги, струнке тіло, довга спадна шерсть і пишна шерсть на тімені.
Читати довідник
Сенбернар
Сенбернар пов'язаний із великими собаками, яких використовували в притулках на альпійських перевалах. Його вирізняють велике тіло, широка голова, звислі вуха й шкіра біля пащі та білі й червоно-коричневі візерунки.
Читати довідник
Німецький дог
Хоч англійська назва Great Dane нагадує Данію, порода розвинулася з великих мисливських і сторожових собак Німеччини. Характерні дуже довгі ноги, велика висота в холці, глибокі груди, довга голова й коротка шерсть.
Читати довідник
Ньюфаундленд
Ньюфаундленд розвинувся з великих собак канадського Ньюфаундленду, пов'язаних із роботою біля води й рибальством. Його вирізняють потужний кістяк, широка голова, густа подвійна шерсть і пишний хвіст.
Читати довідник
Піренейський гірський собака
Піренейський гірський собака походить від охоронців, що залишалися біля овечих стад у Піренеях. Його вирізняють велике тіло, густа біла подвійна шерсть, звислі вуха й пишний хвіст.
Читати довідник
Англійський мастиф
Сучасний англійський мастиф розвинувся з великих британських мастифоподібних собак. Його вирізняють дуже велике тіло, широка голова, коротка морда, звислі губи й коротка шерсть.
Читати довідник
Тибетський мастиф
Тибетський мастиф пов'язаний із великими собаками, які охороняли худобу й житла в Тибеті та сусідніх високогірних районах. Його вирізняють велике міцне тіло, широка голова, густа подвійна шерсть і пишна грива на шиї.
Читати довідник
Ірландський вовкодав
Ірландський вовкодав поєднує історію великих ірландських хортів із сучасним відновленням і реєстрацією породи. Його вирізняють високі довгі ноги, глибокі груди, порівняно довга голова й жорстка шерсть.
Читати довідник
Леонбергер
Леонбергер розвинувся в німецькому Леонберзі з кількох великих собачих ліній. Його вирізняють велике тіло, широка голова, пишна шерсть навколо шиї й темна маска.
Читати довідник
Кане-корсо
Сучасна зареєстрована кане-корсо розвинулася з великих італійських собак для фермерських, охоронних та інших робіт. Характерні велике м'язисте тіло, широка голова, порівняно коротка морда й густа коротка шерсть.
Читати довідник
Ротвейлер
Ротвейлер пов'язаний із собаками німецького регіону Ротвайль для перегону худоби, сільського господарства й охорони. Характерні чорний фон із підпалом над очима, на морді, грудях і ногах, широка голова й сильне тіло.
Читати довідник
Комондор
Комондор розвинувся з великих собак, які охороняли стада в Угорщині. Його вирізняють велике тіло й пишна біла шерсть, яка з ростом поділяється на товсті шнури.
Читати довідник
Анатолійська вівчарка
Анатолійська вівчарка — зареєстрована порода, пов’язана з популяціями собак для охорони худоби в турецькій Анатолії. Характерні високий зріст, міцний кістяк, широка голова, висячі вуха й густа шерсть.
Читати довідник
Бордоський дог
Бордоський дог розвинувся з ліній великих мастифоподібних собак Бордо й навколишніх районів Франції. Характерні велика широка голова, зморшки на морді, відносно коротка морда, відвислі губи й міцне тіло.
Читати довідник
Корейська короткошерста кішка
Ця назва не позначає єдиної усталеної породи. Так у побуті називають короткошерстих домашніх котів Кореї. Це не єдина порода з конкретними засновниками й стандартами реєстрації та не окремий вид диких котів.
Читати довідник
Сіамська кішка
Пойнтове забарвлення й блакитні очі: зміни кольору та характер — різні речі. Сіамська пов’язана з котячими традиціями Таїланду, а сучасні стандарти розвивалися через західні виставки та реєстрацію. Корисно розуміти зв’язок колишньої назви Сіам із нинішнім Таїландом.
Читати довідник
Російська блакитна кішка
Розглядайте разом сріблясту блакитно-сіру подвійну шерсть і зелені очі. Походження породи пов’язують із портами півночі Росії; сучасні стандарти сформували європейські виставки й розведення. Історії з недостатніми ранніми свідченнями не слід подавати як доведений королівський родовід.
Читати довідник
Американська короткошерста кішка
Короткошерста порода, яку не визначає лише сріблясте смугасте забарвлення. Вона розвивалася з реєстраційними стандартами у зв’язку з історією домашніх котів Північної Америки. Історії ловців гризунів на кораблях і фермах пояснюють тло, але не роблять кожного короткошерстого кота США представником цієї породи.
Читати довідник
Британська короткошерста
Круглі обриси й густа шерсть: порода буває не лише блакитною. Її стандарти розвивалися в історії британських домашніх котів і сучасних виставок. Перекази про Давній Рим і схожість із літературними котами відрізняйте від підтверджених родоводів сучасних особин.
Читати довідник
Бенгальська кішка
Розетки, мармуровий візерунок і активність: дика зовнішність не гарантує характеру. Порода походить від схрещування домашніх і леопардових котів із подальшими домашніми стандартами розведення й реєстрації. Відрізняйте сучасну зареєстровану породу від гібридів ранніх поколінь.
Читати довідник
Абіссинська кішка
Тикована шерсть і струнке тіло: сама назва не доводить давнього родоводу. Назва пов’язана з колишньою Абіссинією, але назва країни не визначає точного раннього походження сучасної породи. Стандарти розвивалися через британські виставки та записи розведення нового часу.
Читати довідник
Шотландська висловуха
Складені вуха розглядають разом із проблемами хрящів і суглобів. Свійська порода розвинулася на основі виявленої в Шотландії ознаки. Форма вух пов’язана з певним генетичним варіантом і не є лише прикрасою.
Читати довідник
Перська кішка
Довгу шерсть і форму морди розглядають разом із потребами в догляді та добробутом. Перська кішка поєднує історію довгошерстих котів Західної Азії із сучасним європейським формуванням породи. Зв’язок назви з давньою Персією не означає, що прямий родовід кожної сучасної особини підтверджений давніми записами.
Читати довідник
Регдол
Блакитні очі й пойнтовий малюнок; назва не пояснює відчуття болю. Регдол сформувався в каліфорнійській програмі розведення; назва означає ганчір’яну ляльку. Відомий враженням розслаблення на руках, але це не біологічна нечутливість до болю й не реакція кожної особини.
Читати довідник
Мейн-кун
Довга шерсть і квадратна морда; відділяйте легенду про єнота від походження. Мейн-кун пов’язаний з історією свійських котів Нової Англії. Через кун у назві й пишний смугастий хвіст існує оповідь про схрещування з єнотом, але біологічно її не підтверджено.
Читати довідник
Норвезька лісова кішка
Трикутна голова й пишна подвійна шерсть; легенди не доводять родоводу. Норвезька лісова поєднує котячі традиції й місцеві популяції Норвегії із сучасною історією збереження та реєстрації породи. Подібні коти в північних міфах і розповідях про вікінгів не означають документального підтвердження всього прямого родоводу нинішньої тварини.
Читати довідник
Манчкін
Короткі ноги розглядають разом із потребами руху й повсякденного життя. Манчкін — порода, що розвинулася у США на основі коротконогості домашніх котів. Назва пов’язана з маленькими персонажами казки, але не означає, що сам кіт є окремим особливо дрібним видом.
Читати довідник
Сфінкс
Навіть за малої кількості шерсті залишаються догляд за шкірою, вибір температури й питання алергії. Сфінкс — порода, що розвинулася в Північній Америці та інших місцях на основі малошерстості домашніх котів. Назва може нагадувати єгипетську скульптуру, але не означає доведено безперервну породу з Давнього Єгипту.
Читати довідник
Екзотична короткошерста
Зручність короткої шерсті не усуває проблем добробуту морди й очей. Розвинулася в розведенні персів та інших короткошерстих порід. Назва «екзотична» не означає схрещення з диким видом.
Читати довідник
Орієнтальна короткошерста
Струнке тіло, великі вуха й різні кольори короткошерстого орієнтала. Свійська порода розвинула кольори та візерунки на основі пов’язаного із сіамською типу тіла. «Східна» не означає всіх короткошерстих котів Азії.
Читати довідник
Бурманська кішка
Коротка блискуча шерсть і міцне тіло: це інша порода, ніж бірманська. Стандарти розвивалися у США й Європі з домашніх ліній, пов’язаних із М’янмою. Попри схожу назву та країну в імені, бірманська відрізняється зовнішністю й історією реєстрації.
Читати довідник
Шартрез
Густа блакитно-сіра шерсть і мідні очі: розрізняйте перекази та записи. Назву й ранню історію французької свійської породи оточують перекази. Монастирська роль котів не доводить походження всіх родоводів.
Читати довідник
Єгипетська мау
Плями й візерунок лоба: давні розписи не тотожні сучасному родоводу. Мау пов’язана з єгипетськими котами; стандарти розвивалися в сучасному розведенні й реєстрації. «Мау» пояснюють як слово, пов’язане з котом.
Читати довідник
Сингапура
Мале тіло й сепія з тікінгом не звільняють від догляду. Відома сингапурською назвою, розвивалася з реєстраційними нормами в США. Джерела по-різному подають ранні переміщення й походження: не всі вуличні коти Сингапура цієї лінії.
Читати довідник
Тонкінська кішка
Дивіться контраст пойнтів і тіла разом із діапазоном кольорів очей і шерсті. Сучасні стандарти формувалися розведенням сіамських і бурманських ліній. Географічне звучання назви не означає окремого місцевого дикого виду.
Читати довідник
Бомбейська кішка
Чорна шерсть і мідні очі: це не гібрид чорної пантери. Створена у США з бурманських, американських короткошерстих та інших ліній. Індійське місто в назві не означає схрещування зі спійманою там пантерою.
Читати довідник
Турецька ангора
Легка довга шерсть і струнке тіло; порода буває не лише білою. Турецька ангора пов’язана з традицією довгошерстих котів Туреччини та новітньою історією збереження й реєстрації. Історію довгошерстих котів, що потрапили до Європи, відрізняють від сучасних породних стандартів.
Читати довідник
Сомалі
Тикована напівдовга шерсть і пухнастий хвіст; назва не означає дику лисицю. Сомалі — порода домашнього кота, що розвинулася у зв’язку з довгошерстою ознакою абіссинських ліній. Назва країни не означає окремого дикого кота, знайденого в Сомалі.
Читати довідник
Бірманська кішка
Блакитні очі й білі рукавички: напівдовгошерста порода, відмінна від бурми. Бірманська кішка відома переказами про храми М’янми, але легенди не доводять усього походження сучасної породи. Важлива частина сучасної історії — розведення у Франції та пізніші реєстраційні записи.
Читати довідник
Сибірська кішка
Густа багатошарова шерсть і міцне тіло не гарантують відсутності алергії. Сибірська кішка — домашня порода, пов’язана з історією місцевих котів Росії та сучасною породною реєстрацією. Старі розповіді й справжні виставкові та племінні записи — різні види джерел.
Читати довідник
Рагамафін
Велике тіло й різні забарвлення; перевіряють реєстраційні відмінності від регдола. Рагамафін — порода, що відокремилася від споріднених із регдолом племінних груп США й розвинула власні критерії. Подібні назви й історична спорідненість не роблять їх однією реєстраційною назвою сьогодні.
Читати довідник
Турецький ван
Переважно біле тіло з кольором на голові й хвості; любов до води оцінюють індивідуально. Турецький ван — порода, сучасні племінні критерії якої розвинулися у Британії у зв’язку з котами Туреччини. Це окрема порода, відмінна від турецької ангори тієї самої країни.
Читати довідник
Гімалайська кішка
Довга шерсть, пойнти й блакитні очі; це не дикий гірський вид. Гімалайська кішка розвинулася при розведенні, що поєднало статуру й довгу шерсть персидської кішки з пойнтовим окрасом сіамських ліній. Це не назва дикого виду котів, знайденого в Гімалаях.
Читати довідник
Балінезійська кішка
Пойнти й блакитні очі: танцювальну назву відрізняють від справжнього походження. Балінезійська кішка — домашня порода, що розвинулася у США на основі довгошерстої ознаки сіамських ліній. Назва пов’язує граційність із танцями Балі, а не означає дикого чи ендемічного кота острова Балі.
Читати довідник
Нібелунг
Срібляста напівдовга шерсть і зелені очі; це не інша назва довгошерстої російської блакитної. Нібелунг — порода, що розвинулася на основі блакитно-сірих довгошерстих домашніх котів США. Назву пов’язують з образом туману, але вона не означає вид диких котів Німеччини.
Читати довідник
Шантильї-тиффані
Шантильї-тиффані за історичними матеріалами й пояснювальним малюнком. Шантильї-тиффані — назва історичної племінної лінії, що розвивалася в Північній Америці переважно навколо шоколадних напівдовгошерстих котів. Назви й реєстрація змінювалися, тому її не можна просто прирівняти до звичайних сучасних списків чинних порід організацій.
Читати довідник
Девон-рекс
Великі вуха й коротка кучерява шерсть; лінія відрізняється від корніш-рекса. Девон-рекс — порода, що розвинулася на основі кучерявості домашніх котів, знайденої в британському Девоні. Подібність до корніш-рекса із сусіднього регіону не робить їх однією породою з тією самою шерстю під іншою назвою.
Читати довідник
Корніш-рекс
Спостерігають поєднання короткої хвилястої шерсті й тонкого тіла. Корніш-рекс розвинувся на основі ліній кучерявих домашніх котів, знайдених у британському Корнуоллі. Попри близькість назв місцевостей і подібну шерсть девон-рекса, генетичне підґрунтя й стандарти окремі.
Читати довідник
Селкірк-рекс
Пишна кучерява шерсть і округле тіло; текстура різних рексів відмінна. Селкірк-рекс — порода, що розвинулася на основі кучерявого домашнього кота, знайденого в Монтані, США. Подібна до девон- і корніш-рекса назва не означає спільного походження кучерявої шерсті.
Читати довідник
Американський керл
Загнуті назад кінчики вух відрізняють від складених уперед. Американський керл розвинувся з ліній домашніх котів із загнутими назад вухами, знайдених у Каліфорнії, США. Назва керл пов’язана з вигином кінчиків вух, а не кучерявою шерстю рексів.
Читати довідник
Японський бобтейл
Короткий кролячий хвіст відрізняється від безхвостості менкса. Порода пов’язана з короткохвостими свійськими котами Японії. Котячі сюжети мистецтва й культури — історичне тло, проте не всі короткохвості коти належать до сучасної зареєстрованої породи.
Читати довідник
Піксибоб
Короткий хвіст, дикий вигляд і легенда про схрещення з рудою риссю — різні речі. Порода розвинулася на основі свійських котів північного заходу США. Розповіді про схрещення з бобкетом не дають підстав стверджувати, що походження від дикого бобкета підтверджено.
Читати довідник
Менкс
Різноманітність хвостів розглядають разом зі здоров’ям хребта й повсякденним життям. Свійська порода пов’язана з островом Мен і відома короткими або відсутніми хвостами. Легенда про хвіст, затиснутий дверима Ноєвого ковчега, цікава як оповідь, але не біологічне походження.
Читати довідник
Лікой
Прізвисько перевертня відрізняють від реальної будови шкіри й шерсті домашнього кота. Лікой — порода, досліджена й розвинена на основі незвичайної шерсті безпородних домашніх котів США. Прізвисько кота-перевертня не означає гібрида вовка чи іншого дикого виду.
Читати довідник
Корат
Сріблясті кінчики шерсті й зелені очі: переказ про удачу не доводить родовід. Порода пов’язана з котячою традицією Таїланду, зокрема переказами про удачу й дарунки. Тайські поетичні збірки про котів і сучасні реєстраційні та племінні записи — різні матеріали тла.
Читати довідник
Оцикет
Плями як в оцелота й справжнє походження — різні відомості. Оцикет — порода, розвинена у США через схрещування домашніх ліній, зокрема абіссинської й сіамської. Назва й плями нагадують оцелота, але це не гібрид дикого оцелота.
Читати довідник
Гавана браун
Шоколадна шерсть і коричневі вуса; походження не від диких котів Куби. Гавана браун — порода, виведена плановим схрещуванням домашніх котів у Британії; у США розвинулися окремі зовнішні стандарти. Кубинська географічна назва не означає походження від диких котів Куби.
Читати довідник
Ханву
Ханву — домашня худоба, збережена й поліпшена на основі місцевих корейських корів, яких здавна використовували для праці й землеробства на Корейському півострові. Широко відомі ханву з жовтувато-коричневою шерстю.
Читати довідник
Голштинська порода
Голштинська — поширена молочна порода, розвинена на основі худоби Нідерландів і північної Німеччини. Типові великі чорно-білі плями, але є й червоно-білі голштини.
Читати довідник
Техаський лонггорн
Техаський лонггорн — порода домашньої худоби, сформована змішуванням і відбором різних завезених до Північної Америки популяцій у місцевому пасовищному середовищі. Довгі роги в боки особливо помітні; довжина й вигин сильно залежать від особини й віку.
Читати довідник
Чорний ангус
Чорний ангус — безрога м’ясна лінія, розвинена в шотландських Абердині й Ангусі. Типові чорна шерсть, природно безрога голова й порівняно добре розвинений тулуб.
Читати довідник
Ваґю
Ваґю — назва, пов’язана з японськими чорною, коричневою, короткорогою й безрогою породами та схрещуваннями між ними, а не єдина популяція одного кольору. Відома чорна шерсть японської чорної породи, але є коричневі й червоні групи.
Читати довідник
Гайленд
Гайленд — традиційна порода домашньої худоби, розвинена в горах Шотландії й на західних островах. Вирізняються довге покривне волосся, густий підшерсток, шерсть на лобі й довгі роги.
Читати довідник
Герефорд
Герефорд — порода худоби, поліпшена в Британії для м’яса. Рогаті й безрогі лінії іноді реєструють окремо. Червоне тіло й біла морда — головні відмінності; біле також на животі й ногах.
Читати довідник
Джерсейська порода
Джерсейська — молочна порода з острова Джерсі в Ла-Манші. Використовується завдяки відмінним від голштинської статурі й складу молока. Це порівняно невелика молочна корова з кольором від палевого до темно-коричневого й світлою облямівкою морди.
Читати довідник
Гернзейська порода
Гернзейська — молочна порода, розвинена на острові Гернсі в Ла-Манші. Названа островом, але окрема від джерсейської. Часті палево-білі плями; жовтувате молоко пояснюють зв’язком із бета-каротином.
Читати довідник
Айрширська порода
Айрширська — молочна порода району Ейр у Шотландії. Поширилася в молочному господарстві різних середовищ. На білому фоні є червоні чи коричневі плями; бувають рогаті особини.
Читати довідник
Брахман
Брахман поліпшений у США на основі південноазіатського зебу. Широко використовується для схрещування з європейським м’ясним скотом. Характерні горб на плечах, великі висячі вуха й вільна шкіра під шиєю.
Читати довідник
Бельгійська блакитна
Бельгійська блакитна — м’ясна порода Бельгії. Генетичні особливості, пов’язані з міостатином, впливають на розвиток м’язів. Трапляються білий, блакитно-сірий плямистий і чорний малюнки; виразні м’язи задніх ніг і плечей.
Читати довідник
Галловей
Галловей — м’ясний скот південно-західної Шотландії. Пов’язаний із білопоясним белтед-галловеєм, але реєстраційні групи окремі. Характерні густа шерсть і природна безрогість. Крім чорних є червоні й світло-коричневі.
Читати довідник
Санта-гертруда
Санта-гертруда — м’ясна порода, створена на техаському Кінг-Ранч із ліній шортгорна й брахмана. Переважно червона шерсть із частковими рисами шкіри й статури брахмана.
Читати довідник
Декстер
Декстер — невелика худоба ірландського походження. Використовувалася для молока й м’яса разом. Тіло невелике; шерсть чорна, червона чи світло-коричнева. Є лінії з різною довжиною ніг, а не просто маленька, як теля, корова.
Читати довідник
Салерс
Салерс — худоба, розвинена у французькій Оверні. Традиційно давала молоко й працювала, також використовується на м’ясо. Типові темна червоно-коричнева шерсть і роги. Є чорні й безрогі лінії, тож одним кольором не судять.
Читати довідник
Біфмастер
Біфмастер — композитна м’ясна порода з використанням брахмана, герефорда й шортгорна. Відбиралася за виробничими рисами більше, ніж кольором. Зовнішність різна, зокрема червона й плямиста. Горб і вільна шкіра теж мають різний ступінь.
Читати довідник
Брангус
Брангус — м’ясна порода, що поєднує особливості брахмана й ангуса. Вимоги до походження зареєстрованої породи відрізняють від звичайних помісей цих двох порід. Худоба зазвичай комола й часто чорна; червоних брангусів також описують окремо.
Читати довідник
Шортгорн
Шортгорн розвинувся на північному сході Британії. Потім м’ясний і молочний напрями поліпшення розійшлися. Буває червоний, білий чи чалий колір зі змішаних волосин обох кольорів. Назва походить від форми рогів, проте є й безрогі лінії.
Читати довідник
К’яніна
К’яніна — велика худоба італійської долини К’яна. Використання змінилося від роботи до переважно м’яса. Дорослі здебільшого білі з темною шкірою, довгими ногами й великим тілом. Колір молодих телят може відрізнятися від дорослих тварин.
Читати довідник
П’ємонтська порода
П’ємонтська розвинулася на північному заході Італії. Відома міостатин-пов’язаними рисами м’язового розвитку. Дорослі сірувато-білі, молоді телята можуть бути палевими. Співвідношення м’язів і скелета важливе в породному описі.
Читати довідник
Гельбфі
Гельбфі сформувалася на основі німецької худоби для м’яса, молока й роботи. Згодом її широко використовували також в удосконаленні м’ясного скотарства. Назва означає «жовта худоба», а традиційний колір — жовто-коричневий. Сучасні зареєстровані популяції включають і чорних та комолих тварин.
Читати довідник
Ред-полл
Ред-полл — британська порода подвійного призначення, сформована на основі худоби Норфолку й Саффолку. Її використовували для молока та м’яса. Характерні червона шерсть і природна відсутність рогів; слово poll у назві пов’язане з комолістю.
Читати довідник
Як
Як — високогірна тварина родини бикових; свійського й дикого яка розрізняють. Називати його породою звичайної європейської свійської худоби неточно. Характерні довга шерсть, масивний тулуб, короткі ноги та роги. Довга звисла шерсть захищає тіло в холоді.
Читати довідник
Водяний буйвіл
Водяний буйвіл — домашня тварина лінії Bubalus із річковим і болотним типами. Відрізняється від американського бізона й африканського буйвола. Велике тіло, вигнуті роги й порівняно негуста шерсть характерні; річковий і болотний типи відрізняються зовнішністю.
Читати довідник
Американський бізон
Американський бізон — дика тварина родини бикових Північної Америки. Його розуміють окремим видом, а не породою домашньої худоби. Плечі високі, спереду густа шерсть, роги короткі й вигнуті. Передня й задня шерсть та статура помітно відмінні.
Читати довідник
Зебу
Зебу — група горбатої свійської худоби південноазійського походження. Існують різні породи цієї лінії, як брахман і нелоре, тому назву відділяють від однієї конкретної породи. Типові горб біля плечей, звисла шкіра під шиєю та порівняно великі вуха. Розмір і колір залежать від породи.
Читати довідник
Нормандська порода
Нормандська — порода худоби подвійного призначення, що розвинулася у французькій Нормандії. Поліпшувалася для молочних продуктів і м’яса разом. На білому фоні червоні чи коричневі малюнки; часто темні плями біля очей.
Читати довідник
Нелоре
Нелоре — м’ясний зебу, пов’язаний з індійським онголом. Став важливою породою південноамериканського м’ясного скотарства. Часті біла чи світло-сіра шерсть, горб і підвіс шиї. Вуха відмінні від брахмана.
Читати довідник
Чистокровна верхова
Чистокровна верхова — скакова порода, розвинена у Британії від східних жеребців і наявних кобил. Типові довгі ноги, порівняно стрункий тулуб, довга шия й виразні м’язи.
Читати довідник
Кінь Чеджу
Кінь Чеджу — місцевий генетичний ресурс довгої землеробської й транспортної історії острова. Менший за великих скакунів, компактний тулуб і відносно короткі на вигляд ноги.
Читати довідник
Шайр
Шайр — велика тяглова порода британського землеробства й транспорту. Висока холка, глибокий тулуб, довгі ноги й пишні щітки нижніх ніг помітні.
Читати довідник
Арабський кінь
Арабський кінь тісно пов’язаний із західноазіатським конярством і пересуванням та вплинув на багато верхових і скакових порід. Описують відносно невелику голову, великі очі, увігнутий профіль і високо піднятий хвіст.
Читати довідник
Клайдесдейл
Клайдесдейл — тяглова порода землеробства й транспорту долини Клайд у Шотландії. Велике тіло, довгі ноги й пишна шерсть унизу ніг характерні.
Читати довідник
Мустанг
Мустанг — назва ліній домашніх коней, що жили й розмножувалися вільно в Північній Америці. Розміри й кольори різні за групами: гніді, вороні, сірі, плямисті та інші.
Читати довідник
Американський пейнтхорс
Американський пейнтхорс — зареєстрована порода, для якої враховують і походження, і малюнок масті. Не кожен рябий свійський кінь належить до цієї породи. Характерні великі ділянки білої та іншої масті; розташування плям у кожного коня своє.
Читати довідник
Андалузький кінь
Андалузький кінь — верхова порода, пов'язана з кіньми Піренейського півострова. Залежно від контексту розрізняють іспанські правила реєстрації Pura Raza Española та побутову назву «андалузький». Характерні міцна шия, пишна грива й збалансоване тіло. Добре відома сіра масть, але існують й інші.
Читати довідник
Ліпіціанський кінь
Ліпіціанський кінь — порода, пов'язана з кінним заводом Ліпиця та європейською традицією придворної верхової їзди. Відома також виступами Іспанської школи верхової їзди у Відні. У дорослих поширена світло-сіра масть, але лошата часто народжуються темними й світлішають із віком. Існують також дорослі вороні й гніді коні.
Читати довідник
Морган
Морган — порода, що сформувалася у США; її племінну історію пов'язують із раннім жеребцем на ім'я Figure. Коней використовували для різних цілей, зокрема верхової їзди та роботи в упряжі. Характерні відносно компактний корпус, сильна шия й збалансовані ноги. Масть не обмежена одним кольором.
Читати довідник
Теннессійський прогулянковий кінь
Теннессійський прогулянковий кінь — верхова порода, що сформувалася у США шляхом відбору особливостей алюру. Її назва пов'язана з певним кроковим алюром. Масті різноманітні; важливіша за статуру ознака — особливий алюр running walk.
Читати довідник
Американський стандартбредний кінь
Стандартбредна порода розвивалася на основі родоводів і швидкісних результатів у бігах з екіпажем. Це окрема від чистокровної верхової порода. Трапляються різні однотонні масті; тіло відбирали для бігів і тяги екіпажа. За однією зовнішністю важко розрізнити рисистий та інохідний типи.
Читати довідник
Ахалтекінський кінь
Ахалтекінський кінь — центральноазійська порода, тісно пов'язана з Туркменістаном. Слід розрізняти сучасні племінні записи та історію давніх місцевих коней. Характерні струнке тіло, довга шия й коротка гладенька шерсть. У деяких мастей помітний металевий блиск, але не всі особини золотаві.
Читати довідник
Гафлінгер
Гафлінгер — порода коней, що сформувалася в Тіролі. Через невелику статуру й різноманітне використання її часто описують у порівнянні з великими верховими кіньми. Характерні руда масть і світлі грива та хвіст. Тіло відносно невелике, але міцне.
Читати довідник
Норвезький фіордський кінь
Фіордський кінь — порода, що сформувалася в Норвегії. Її використовували в сільському господарстві, верховій їзді та для тяги екіпажів. Характерні масті групи dun і темний ремінь уздовж спини. Темна смуга в центрі гриви виразна, коли гриву коротко підстригають.
Читати довідник
Першерон
Першерон — великий ваговоз, що розвинувся у французькому регіоні Перш. Його використовували в землеробстві, перевезеннях і з екіпажами. Характерні велике м'язисте тіло й відносно міцні ноги; добре відомі ворона та сіра масті.
Читати довідник
Суффолк-панч
Суффолк-панч — сільськогосподарський ваговоз з англійського Суффолка. Це одна з традиційних порід свійських тварин, якими опікуються організації зі збереження порід. Характерні руда масть, глибокий корпус і сильні плечі. Зовнішність можна порівняти з іншими ваговозами, що мають більше довгого волосся біля путових суглобів.
Читати довідник
Нідерландський теплокровний кінь
Нідерландські теплокровні — група коней, відібраних у Нідерландах для спорту. Warmblood не є біологічною класифікацією за температурою тіла ссавців. Критерії добору будови різняться для виїздки, конкуру й інших напрямів; сама масть не встановлює породи.
Читати довідник
Ганноверський кінь
Ганноверська — зареєстрована група теплокровних коней, що сформувалася в районі німецького Ганновера. Сьогодні важливий відбір для кінного спорту. Масті різноманітні, статура міцна; під час реєстрації та оцінювання перевіряють баланс голови, шиї й ніг.
Читати довідник
Голштинський кінь
Голштинський кінь — порода, що сформувалася на півночі Німеччини. Це інша тварина, ніж голштинська молочна корова зі схожою регіональною назвою. Відбирають придатні для спорту м'язи й будову ніг; масть і статура різняться між особинами.
Читати довідник
Ольденбурзький кінь
Ольденбурзька — зареєстрована група коней, що сформувалася в Німеччині; історія екіпажного коня пов'язана із сучасним спортивним розведенням. У сучасних особин відбирають спортивну статуру; трапляються різні родоводи й масті.
Читати довідник
Тракененський кінь
Тракененський кінь — теплокровний, пов'язаний із кінним заводом Тракенен у колишній Східній Пруссії. Його родоводи збереглися в кількох регіонах, пройшовши війни й переселення. Характерні відносно витончена голова й збалансована верхова статура. Масті різноманітні.
Читати довідник
Шетлендський поні
Шетлендський поні — невеликий кінь, що сформувався на північних островах. У минулому його використовували для перевезень і роботи; у різних країнах виникли різні реєстраційні групи. Характерні невелика висота в холці, компактний корпус і густа шерсть. Дорослі теж залишаються невеликими, тож їх відрізняють від лошат.
Читати довідник
Валлійський поні
Валлійські поні та коби — зареєстрована група, сформована в Уельсі. Реєстраційні організації розрізняють кілька секцій за розміром і будовою тіла. Діапазон охоплює малих поні й більших кобів, тому одна стала маса не стосується всієї групи.
Читати довідник
Ісландський кінь
Ісландський кінь — порода, яку зберігали й поліпшували в Ісландії. Попри невеликий розмір, зазвичай використовують назву horse, а не pony. Має густу шерсть, пишну гриву й різноманітні масті. Густота шерсті змінюється за сезонами.
Читати довідник
Пасо-фіно
Пасо-фіно розвинувся в Латинській Америці на основі нащадків іспанських коней. Іноді окремо розглядають історію пуерториканських і колумбійських ліній. Масті й статура різноманітні; важливіший за зовнішність особливий чотиритактний алюр.
Читати довідник
Марварі
Марварі — порода, пов'язана з місцевими кіньми індійського Раджастхану. Її використовували в місцевій культурі та верхових традиціях; точне походження пояснюють по-різному. Характерна ознака — загнуті всередину кінчики вух, що зближуються між собою. Масть і статура відрізняються в окремих особин.
Читати довідник
Пінто
Пінто — назва малюнка масті, де білий та інший колір поєднуються великими ділянками. Наявність реєстраційних організацій не означає єдину породу від одного спільного предка. Назви малюнка залежать від розташування та форми країв білих плям. Статура й форма гриви також залежать від вихідної породи.
Читати довідник
Камарзький кінь
Камарзький кінь пов’язаний із болотами дельти Рони на півдні Франції. У регіоні ним користувалися верхи для роботи з худобою. Дорослі часто сірі; лошата народжуються темними. Характерні щільний тулуб і пристосована до місцевості будова.
Читати довідник
Фалабелла
Фалабелла — кінська лінія, розвинена в Аргентині відбором малого тіла. Не всіх невеликих коней називають фалабеллою. Навіть дорослою зберігає дуже малу висоту в холці; масті різноманітні. Пропорції не просто такі, як у лошати великої породи.
Читати довідник
Мініпіг
Мініпіг — не міжнародна назва однієї породи з єдиним родоводом. Колір шерсті, форма вух і пропорції рила та корпуса залежать від лінії.
Читати довідник
Беркширська свиня
Беркширська — порода свійських свиней, що сформувалася в британському Беркширі. Характерні чорне тіло з білими ділянками на обличчі, ногах і кінчику хвоста та стоячі вуха.
Читати довідник
Дюрок
Дюрок — порода свійських свиней, що розвинулася на основі американських червоних ліній. Колір варіює від світло-рудого до темного червоно-коричневого; типові нахилені вперед вуха.
Читати довідник
Дикий кабан
Кабан — дика тварина родини свиневих, вид, пов'язаний з історією одомашнення свині. Характерні довге рило, груба шерсть, міцні шия та передня частина тіла.
Читати довідник
Гемпширська свиня
Гемпширська — порода свійських свиней, зареєстрована й поліпшена у США на основі завезених британських ліній. Характерні білий пояс через плечі й передні ноги на чорному тілі та прямо поставлені вуха.
Читати довідник
Ландрас
Ландрас — лінії свійських свиней з групами реєстрації та поліпшення в кількох країнах. Характерні світла шкіра, біла шерсть, довгий корпус і звислі вперед вуха.
Читати довідник
Честерська біла свиня
Честерська біла — порода свійських свиней із Пенсильванії у США. Її поліпшували з використанням кількох білих ліній. Характерні біла шерсть і звислі вуха. Порівняння зі стоячими вухами йоркширських ліній допомагає знайти відмінності.
Читати довідник
Польсько-китайська свиня
Польсько-китайська — порода свиней, що сформувалася в Огайо у США. Саму назву не тлумачать як одну породу, що прямо походить із Польщі або Китаю. Характерні чорне тіло з білим на обличчі, ногах і кінчику хвоста та звислі вуха.
Читати довідник
Плямиста свиня Spotted
Spotted — американська порода плямистих свійських свиней. Її історія пов'язана з поліпшенням кількох ліній, зокрема польсько-китайської. Характерні нерівномірні білі й чорні плями та звислі вуха.
Читати довідник
Мангалиця
Мангалиця — традиційна свійська порода, розвинена в Угорщині. Її відбір відрізнявся від сучасних пісном’ясних порід. Характерна кучерява шерсть; є лінії різних кольорів та малюнків. Хоч схожа на вівцю, це свиня.
Читати довідник
Кунекуне
Кунекуне — мала свійська порода свиней, збережена в Новій Зеландії. Її історія пов’язана з новозеландськими громадами маорі. Має коротке рило й різні кольори; під щелепою деяких особин звисають м’ясисті відростки.
Читати довідник
Мейшань
Мейшань — порода свійських свиней, пов'язана з китайськими лініями Тайху. Через репродуктивні особливості її досліджували й використовували також в інших свинарських групах. Помітні складки шкіри, великі звислі вуха й темна шкіра.
Читати довідник
Ред-ватл
Ред-ватл — традиційна порода свійських свиней, яку зберігають у США. Раннє походження непевне, тому однозначного давнього походження не встановлюють як факт. Характерні руда шерсть і пара звислих шкірних придатків під шиєю. Слово wattle в назві означає ці придатки.
Читати довідник
Мулфут
Мулфут — порода свійських свиней, яку зберігають у США. Краще відомі новочасні реєстраційні та свинарські записи, ніж точне раннє походження. Головна відмінність — нероздвоєне, з'єднане копито. Шерсть зазвичай чорна, а вуха звислі.
Читати довідник
Свиня острова Оссабо
Група острова Оссабо розвинулася з ліній свійських свиней, що залишилися на острові. Відома дослідженнями адаптації до обмеженого острівного середовища та збереження свійських тварин. Розміри й колір різноманітні; історія відбору відрізняється від комерційних м'ясних свиней. Бувають чорні й плямисті особини.
Читати довідник
Глостерширська стара плямиста свиня
Глостерширська стара плямиста — традиційна британська порода свійських свиней. Її описують через історію утримання в садах та інших фермерських середовищах. Характерні чорні плями на білому тілі й великі звислі вуха. Розташування плям індивідуальне.
Читати довідник
Велика чорна свиня
Велика чорна — порода свійських свиней, що розвинулася у Великій Британії. Є об'єктом збереження традиційних порід і має історію свинарства з утриманням надворі. Тіло й шкіра чорні; великі звислі вуха можуть частково закривати очі.
Читати довідник
Мідл-вайт
Мідл-вайт — біла порода свійських свиней, що сформувалася у Великій Британії. Це окрема порода, відмінна від великої білої. Характерні коротке підняте догори рило, біле тіло та стоячі вуха.
Читати довідник
Британський седлбек
Британський седлбек — порода, що сформувалася у Великій Британії внаслідок об'єднання ессекських та уессекських ліній седлбеків. Білий пояс перетинає плечі й передні ноги на чорному тілі; вуха звисають.
Читати довідник
Швабсько-галльська свиня
Швабсько-галльська свиня — традиційна домашня порода німецького регіону Швебіш-Галль, пов’язана з реєстрацією місцевими організаціями розведення й збереження. Її вирізняє контраст чорних голови та задньої частини тіла зі світлою серединою тулуба.
Читати довідник
Туропольська свиня
Туропольська свиня — традиційна хорватська порода свійських свиней. Її історія пов'язана з утриманням у місцевих лісах і вологих умовах. Характерні чорні плями на світлому тлі та звислі вуха. Статура й історія селекції відрізняються від сучасних комерційних свиней.
Читати довідник
Чорна свиня Чеджу
Аборигенна свиня Чеджу — місцевий генетичний ресурс свійських свиней, що зберігається на Чеджу. Не можна прирівнювати всіх комерційних помісних свиней із чорною щетиною до аборигенної лінії. Характерні чорна шкіра й щетина; розміри та форма відрізняються від сучасних поліпшених свиней.
Читати довідник
Бабіруса
Бабірусами називають диких свиней роду Babyrousa з кількох індонезійських островів, серед яких розрізняють декілька видів. У самців верхні ікла проростають крізь шкіру рила вгору й загинаються назад.
Читати довідник
Бородавочник
Бородавочник — дика тварина родини свиневих, яка живе на африканських трав'янистих рівнинах. Він не належить до одного виду з усіма дикими свинями Африки. Характерні виступи на морді, ікла та грива на тілі. Усупереч назві, виступи на морді не є паразитарними бородавками.
Читати довідник
Чагарникова свиня
Чагарникова свиня — африканська дика тварина родини свиневих. Вона споріднена з китицевухою свинею, але є окремим видом. Характерні груба шерсть, довге рило й світлі ділянки морди; колір різниться за віком і регіоном.
Читати довідник
Комірцевий пекарі
Комірцевий пекарі належить до родини пекарієвих, а не свиневих. Це окрема американська лінія зі свиноподібною зовнішністю; також уживають наукову назву Dicotyles tajacu. Назва походить від темної шерсті зі світлою смугою біля шиї та плечей. Хвіст коротший, ніж у свиней.
Читати довідник
Карликова свиня
Карликова свиня — невелика дика свиня, що збереглася на трав'янистих угіддях індійського Ассаму. Її назву не слід плутати з мініатюрною породою свійських свиней. Невелике тіло з темною щетиною малопомітне у високій траві. Класифікація й екологія відрізняються від поросяти свійської свині.
Читати довідник
Тамворт-піг
Тамворт-піг — інший варіант назви Tamworth, а не окремий від тамворта вид свиней. Це традиційна порода свійських свиней, що сформувалася у Великій Британії. Характерні рудувато-коричнева щетина, довге рило та стоячі вуха. Форму вух можна порівняти з рудим дюроком.
Читати довідник
Данський ландрас
Данський ландрас — лінія свійських свиней, що сформувалася в Данії. Зареєстровані популяції ландраса різних країн не об'єднують за одним стандартом. Характерні біле тіло, довгий тулуб і вуха, що звисають уперед. Діапазон статури залежить від статі й стадії росту.
Читати довідник
Американський йоркшир
Американський йоркшир — зареєстрована порода, що розвинулася у США на основі британської великої білої. Розрізняють місцеву реєстраційну назву та вихідну лінію. Характерні біле тіло та прямо поставлені вуха. Його можна порівняти з білим ландрасом зі звислими вухами.
Читати довідник
Кролик
Екологія домашнього кролика, що походить від життя в норах і групах. Кролики-компаньйони й фермерські домашні кролики належать до одомашнених ліній європейського кролика.
Читати довідник
Бурундук
Бурундук, якого розрізняють за смугами на спині та защічними мішками. У цій статті йдеться про сибірського бурундука, що трапляється на Корейському півострові.
Читати довідник
Вівця
Стадна травоїдна тварина, яку варто розглядати ширше, ніж лише джерело вовни. За тривалого одомашнення й селекційного розведення вівці розділилися на численні породи для отримання м'яса, молока та вовни.
Читати довідник
Хом'як
Золотистий хом'як із коротким хвостом і защічними мішками. Назва «хом'як» охоплює золотистого хом'яка та кілька видів карликових хом'ячків.
Читати довідник
Морська свинка
Свійська морська свинка, що їсть траву й спілкується звуками. Усупереч назві guinea pig, це не свиня з африканської Гвінеї, а гризун, одомашнений у Південній Америці.
Читати довідник
Їжак
Чотирипалий їжак із голчастим покривом і нічним дослідженням середовища. Їжаки охоплюють декілька видів; дикі їжаки Кореї та африканські лінії на ринку домашніх тварин різні.
Читати довідник
Сурикат
Сурикат використовує сухі землі завдяки норам і спільному життю. Це ссавець півдня Африки з родини мангустових, а не кіт.
Читати довідник
Капібара
Великий гризун, що живе групами між водою й трав'янистими берегами. Капібара — великий південноамериканський гризун тієї самої широкої еволюційної групи, що й морська свинка.
Читати довідник
Велика панда
Чорно-білий ведмідь, пристосований до бамбукових лісів. Велика панда належить до ведмедевих і використовує бамбук як основну їжу в гірських лісах Китаю.
Читати довідник
Коала
Сумчаста тварина, що їсть листя евкаліптових лісів. Коала — не ведмідь, а сумчаста тварина, що вирощує маля в сумці.
Читати довідник
Лев
Лев: соціальні зв’язки разом із відкритими оселищами. Це великий представник котових, дикі популяції якого збереглися в низці регіонів Африки та на обмеженій території західної Індії.
Читати довідник
Тигр
Смуги й одиночне життя тигра в контексті його середовища. Тигр — великий представник котових, пристосований до різних умов Азії.
Читати довідник
Слон
Африканський саванний слон досліджує світ великими вухами й хоботом. Серед слонів є азійські та різні африканські еволюційні лінії.
Читати довідник
Мала панда
Життя в гірських лісах із рудою шерстю та кільчастим хвостом. Мала панда — ссавець окремої родини, а не дитинча чи мала порода великої панди.
Читати довідник
Річкова видра
Видрі потрібні водна їжа та наземні сховки. Тут видра — Lutra lutra, що трапляється і в Кореї.
Читати довідник
Шиншила
Довгохвоста шиншила з густою шерстю та життям у скельних щілинах. Ця сторінка присвячена довгохвостій шиншилі.
Читати довідник
Домашній тхір
Домашній тхір досліджує вузькі проходи. Тхір — одомашнена людиною куницева тварина, близька до дикого європейського тхора.
Читати довідник
Цукрова летяга
Мале сумчасте планерує на шкірній перетинці замість крил. Цукрова летяга схожа на гризунів-летяг, але належить до сумчастих.
Читати довідник
Альпака
Альпака з високогірним життям свійської худоби й різноманітним волокном. Альпака — тварина родини верблюдових, одомашнена в південноамериканських Андах.
Читати довідник
Лама
Свійська тварина Анд з історією руху й перевезення вантажів. Лама — верблюдова тварина, одомашнена в південноамериканських Андах і пов'язана з перевезеннями, волокном та іншими ресурсами повсякденного життя.
Читати довідник
Верблюд
Одногорбий верблюд запасає жир в одному горбі. Серед верблюдів є одногорба й двогорбі лінії.
Читати довідник
Жирафа
Жирафа: зв'язок високого листя й довгої шиї. У класифікації жираф є матеріали, що об'єднують їх в один широкий вид, і дослідження, які поділяють на декілька видів.
Читати довідник
Зебра
Групове життя рівнинної зебри поза самими смугами. Серед зебр є різні види, зокрема рівнинна, гірська та зебра Греві.
Читати довідник
Кенгуру
Хвіст рудого кенгуру працює і в стрибках, і при повільній ходьбі. Назва «кенгуру» позначає декілька видів; ця сторінка пояснює їх на прикладі рудого кенгуру.
Читати довідник
Водяний олень
Знайомство із систематикою водяного оленя, його трав'янистими сховками та відмінностями від сарни. Розглядаються життя травоїдної тварини з іклами та способи спостерігати, не турбуючи її.
Читати довідник
Єнотоподібний собака
Єнотоподібний собака належить до псових і відрізняється від єнота. Розглядаються рисунок морди, будова тіла, різноманітний корм і сховки, а також правила спостереження поблизу людей.
Читати довідник